На мегапозитивній ноті свого дня я почала вести блог. По принципу підлітків, якщо в житті все хуйово, треба це хуйово викладати до інтернету. І чого б хуйово? За цілий день бути на двох з половиною уроках. Здається все круто, але... Просто не вистачає спілкування. Напевно в мене завжди було мало друзів. А зараз перелічити їх можна на пальцях рук. Образливо коли за 1 день кардинально міняється ставлення до мене, а особливо коли людина стала рідною.До того ж з'явилася плітка, що у місті маньяк, а отже хто має сидіти вдома? Ну думаю ви зрозуміли хто. Вечір "багатообіцяючий". Навіть від репетитора мене забрати машиною хочуть. Хотілося б спитатись якого! Отже зараз збираємо сумку і з музикою у вухах ідемо улюбленим транспортом(маршруткою) до репетитора.
